Олена була вродливою і щирою людиною. Мабуть, Бог і нагородив її за це доброю долею. Вийшла заміж із великого кохання за сільського хлопця Володимира. Щастя сім'ї подвоїлося, коли в подружжя народився первісток Андрій. Молоді люди працювали на полі, дбали про господарство, а їхнє кохання додавало їм сил. Та підступна афганська війна все зруйнувала. Володю призвали на фронт - і Олена мусила бути вдома за жінку і за чоловіка. Жили вони із сином в одній кімнатці зі свекрухою, та молода невістка однаково почувалася щасливою. Бо вірила, що скоро повернеться її любий. А його мама Ганна стала їй мовби рідною. Батько Олени жив сам на другому боці річки, тож дочка не щодня могла до нього прийти. Свекруха ж любила свою невістку, як рідну донечку. А Олена відповідала взаємністю.